Не місяці, а роки — скільки ще триватимуть графіки відключення світла та до чого готуватися взимку

Аномальна спека та ракетні атаки РФ на об'єкти енергетики зробили липень одним із найгірших місяців у плані доступності електроенергії в Україні. На вулиці великих міст знову повернувся гуркіт генераторів, а світло у квартирах городян відсутнє мінімум по 10 годин на день.

Як кажуть експерти, це була репетиція того, що українців буде чекати взимку. Тільки ситуація може бути ще гіршою. Відключення світла можуть паралізувати роботу систем водопостачання та каналізації, що зробить виживання у багатоквартирних будинках проблематичним.

"Це була репетиція зими"

Протягом трьох тижнів жителі українських міст, у тому числі столиці, змушені були сидіти без світла щонайменше по 10 годин на день. І це ще добрий результат.

У Дніпрі, наприклад, у частині міста світло відсутнє по 17 годин поспіль. А в Одесі, Полтаві, Запоріжжі та низці інших міст світла не було по кілька діб. Через що в низці регіонів навіть пройшли нечисленні акції протесту.

"Ми очікували, що липень буде репетицією зими. І наші прогнози збулися. Причому через спеку ситуація виявилася навіть складнішою, ніж прогнозувалося. Тому я сподіваюся, що зима буде тепла. Ситуація зараз дуже складна. Енергосистема та мережі не пристосовані для роботи в маневрених умовах. Я маю на увазі часті включення та відключення, що вже починає призводити до негативних наслідків у вигляді аварій, що додає проблем. Саме тому в Україні зараз є регіони, які мають світло лише 4 години на добу", — директор центру дослідження енергетики Олександр Харченко.

До речі, ситуація в липні була ускладнена ще тим, що відразу кілька реакторів атомних станцій перебувають на плановому ремонті, каже радник прем'єр-міністра, член наглядової ради "Укренерго" Юрій Бойко.

"Пік ремонтної кампанії АЕС припав якраз на найскладніший погодний період. Об'єм вироблення електроенергії був очікуваний, але водночас істотно підвищився попит. Як наслідок, ми отримали дефіцит, який зріс, що і призвело до тривалих відключень електроенергії, які стали значно тривалішими, ніж спочатку передбачалося", — сказав Бойко.

Коли ситуація покращиться?

Коли ситуація покращиться, однозначної відповіді немає. На думку Харченка, у найближчий місяць суттєвих покращень точно очікувати не варто.

"Вихід з ремонту атомних блоків матимуть лише незначний або практично невідчутний ефект. Тому, я думаю, що чекати покращень варто лише ближче до кінця серпня. А ось уже у вересні та жовтні ситуація має стабілізуватися. За гарної погоди і частки везіння відключень може взагалі не бути", — зауважив Харченко.

У той же час, як запевняє Бойко, перші зміни у позитивний бік ми можемо побачити вже наступного тижня.

"Я сподіваюся, що вже після вихідних ситуація покращиться. Ми бачимо прогнози синоптиків, згідно з якими рекордна спека має минути. Відповідно зменшиться споживання. Але в енергетиці є поняття кумулятивного ефекту. Наприклад, при різкому зменшенні температури взимку не відбудеться одномоментного різкого зростання споживання. Те ж саме можна сказати і про літній період, коли температура знижується з критично високої. Зазвичай затримка становить днів три. Відповідно, з понеділка ситуація може покращитися. Це не означає, що відключень світла не буде. Ми все одно будемо жити в умовах графіків відключення електроенергії. Але вони будуть м'якшими", — запевняє Бойко.

Загалом, як припускає голова правління ГО Greencubator Роман Зінченко, після тих руйнувань, які армія РФ завдала українській енергетиці, графіки відключень світла з нами надовго.

"Це не місяці, а роки. Мені хочеться вірити, що позитивний сценарій можливий, але я згадую період будівництва енергетичних об'єктів, які зараз знищені — і це навіть іноді десятиліття. Трипільська ТЕС, наприклад, будувалася рівно 10 років", — додав він.

Половина генерації знищена

Як пише The Economist, до вторгнення РФ генеруюча потужність України становила 36 ГВт електроенергії. З початку війни половину цієї потужності було втрачено — або окуповано, або зруйновано, або пошкоджено. Минулого року Україні вдалося відновити частину потужності, і минулої зими вона становила майже 18 гВт. Але цього року ракетні атаки знищили ще 9 ГВт потужності. Майже все, що залишилося, це атомні електростанції.

Але вирішити проблему віялових відключень за допомогою атомної генерації не вийде, навіть якщо всі доступні енергоблоки працюватимуть на максимум.

"Атомна енергетика точно не дасть змоги уникнути графіків відключень. По-перше, у нас рівень базового навантаження істотно вищий, ніж максимум, який може видавати атомна генерація. А по-друге — виникає потреба чимось покривати пікові навантаження. Якщо ми говоримо про можливість покриття базового рівня, то нам потрібно, щоб у роботі були всі види генерації. Якщо говорити про конкретні цифри, то в липні дефіцит становив понад 2,5 гВт. За нашими оцінками, взимку дефіцит, який ми очікуємо, буде меншим. Десь 1,5 ГВт", — розповів Бойко.

Надія на імпорт та ремонти

Щоб покрити дефіцит, Україна наразі імпортує електроенергію із-за кордону та ремонтує пошкоджене обладнання.

"На сьогодні максимальний обсяг імпорту становить 1,7 ГВт. Є всі передумови, що цей коридор буде розширено. До того ж, триває кампанія з ремонту. Темпи відновлювальних робіт на ключових об'єктах йдуть за графіком. Все, що можна, буде відновлено", — каже Бойко.

У короткостроковій перспективі є певна надія, що пошкоджені електростанції можуть бути достатньо відремонтованими до цієї зими, щоб виробляти ще 2-3 ГВт потужності. Але варто пам'ятати, що всі великі об'єкти генерації зазнавали ракетних атак вже по кілька разів. Тому навіть якщо відремонтувати вдасться — немає жодної гарантії, що в них не "прилетить" знову.

Адже, коли йдеться про дорогі трансформаторні станції, їх можна захистити від атак за допомогою спеціальних захисних споруд, які зараз активно зводить Укренерго. Але такий рецепт зовсім не підходить для об'єктів, що генерують, з огляду на геометричні розміри таких установок. Це надто велика споруда, яку неможливо інженерними рішеннями захистити навіть від дронів, не кажучи вже про ракети. Для захисту таких об'єктів необхідно лише ППО.

"Енергетики працюють 24 години на добу і досить швидко виконують ремонти. Але вся ця робота може бути нівельована відсутністю можливості захистити результати. Захист ППО такого типу об'єктів — є обов'язковою умовою проходження зими ", — каже Бойко.

Якщо необхідний захист буде надано і не буде нових масштабних ураженнь об'єктів енергетичної інфраструктури, то очікування на зиму можуть бути навіть кращими за ситуацію, яку Україна пережила в липні.

Чи допоможе децентралізація

Тим часом місцеві муніципалітети, відчайдушно намагаючись забезпечити критично важливі послуги опалення та водопостачання цієї зими, децентралізують виробництво електроенергії, встановлюючи мініелектростанції у вигляді сучасних газопоршневих установок.

Ці мініелектростанції можуть підключатися локально, але малоймовірно, що їх можна буде встановити до настання зими, щоб допомогти впоратися із загальнонаціональним структурним дефіцитом електроенергії.

До того ж, як каже енергетичний експерт Олег Попенко, встановлення газопоршневих установок відбувається дуже повільно у низці міст. У результаті станом на середину липня з 91 штуки у регіонах встановлено всього 18. Хоча більше половини з них, 57 установок, було передано ще в лютому цього року.

"Є міста, де робота йде. Наприклад, у Харкові, Житомирі, Старокостянтинові вже встановили такі установки. Водночас у Рівному, 16 липня, такі установки тільки передали на баланс підприємства. Тобто вони не пройшли жодних процедур. Немає ні проєкту, ні виділення грошей. Це означає, що запрацюють вони не раніше весни 2025 року. У Полтаві зробили проєкт, але потрібно 80 млн грн на установку. А грошей не виділили. Підприємство заплатило передоплату на монтаж, але розрахуватися до кінця не можуть. Чи будуть вони встановлені вчасно — невідомо", — розповідає Попенко.

Подібна ситуація, за його словами, і в Олександрії, де зробили документацію на чотири установки. Дві з них встановили, а на дві ніхто навіть не вийшов на торги, бо суми встановили дуже маленькі. "Ніхто не хоче братися за роботу за ті гроші, що вони пропонують. Якщо Україна зможе всі ці установки встановити до кінця року, то це буде велика перемога", — зазначає Попенко.

Бум приватної генерації очікується у 2025 році

Будівництво генерації розпочали і найбільші державні енергогіганти та бізнес. Як заявив Зеленський, Україна вже має "чіткий план", як цього року побудувати до 1 ГВт газової генерації, а найближчими роками — ще 4 ГВт.

Проте такі прогнози експерти вважають малореалізованими. Справді, останнім часом безліч компаній оголосило про початок будівництва генерації. Зокрема, такими компаніями, як Нафтогаз, Укрнафта, Укртранснафта та Укртрансгаз розпочато проєктів на загальну потужність понад 1 ГВт. Крім того, як стверджує Бойко, державний "Ощадбанк" веде приватні проєкти на ще близько 500 МВт у частині маневреної генерації.

"Стартануло дуже багато проєктів. Але я дотримуюся консервативних оцінок. Я думаю, що бум будівництва розподіленої генерації очікується наступного року. Мені зараз складно сказати, який відсоток з того, що розпочато, дійде до кінця цього року. Але це точно буде невеликий відсоток", — каже Бойко.

Своєю чергою, як вважає енергетичний експерт Юрій Корольчук, далеко не факт, що хоч щось із озвучених ГВт потрапить населенню. "1 ГВт нових ТЕС не забезпечуватиме неселення. Це виключно на потреби бізесу, для продовження процесу, випуску товарів та продукції. Що також необхідна річ", — зазначив Корольчук, додавши, що виходячи з досвіду інших країн та компаній, можна очікувати, що приватники збудують близько 100-150 МВт газових ТЕС до початку опалювального сезону.

Українці завезли обладнання на 1,5 ГВт

Активно закуповують енергоустаткування й самі українці. "Після того, як РФ било не по генерації, а по енергетичних хабах, трансформаторах, українці завезли в Україну різного обладнання на 1,5 ГВт. Це був сезон 2022-2023 року. Цього сезону, я думаю, що громадяни та бізнес привезуть ще не менше 0,7–0,8 ГВт", — сказав Зінченко, додавши, що якщо говорити про децентралізовану генерацію, то компанії вже приймають замовлення мінімум на жовтень-листопад.

При цьому він додав, що багато нових генеруючих потужностей не мають можливості працювати в мережі свого міста чи регіону через те, що система диспетчеризації залишається централізованою.

"Цій мережі потрібен кожен кіловат. І це може бути Квт від міської генерації або СЕС на даху будинку. Тому розширення можливостей того, щоб мережа працювала у два боки, дуже важливе завдання", — упевнений Зінченко. 

Світло та вода за графіком

Те, що проблем взимку не уникнути, сумнівів не викликає ні в кого. Але наскільки вони будуть масштабними, поки що не зрозуміло. Річ у тім, що через зростання вартості електроенергії проблеми можуть початися у водоканалів. Перші дзвіночки, як каже Попенко, вже можна почути з передмістя столиці — Ірпеня, де вже кілька тижнів разом із вимкненням світла запровадили графіки відключення води. Офіційна версія — відключення світла та надлишковий полив. Водночас, за словами експерта, є й інша причина. 

"Вартість електроенергії за останні 2 місяці подорожчала на 52%. На серпень може зрости ще на 30%. У водоканалів просто не закладені в тариф такі суми на електроенергію. І, відповідно, водоканал просто відключає насосні станції, щоб не платити величезну ціну за електроенергію. Ірпінь — це маленька проєкція того, що відбувається в країні. А те, що там люди отримують воду по годинах, то це чекає на всіх нас взимку. Відключення електроенергії — це ланцюжок проблем, які на нас чекають через 4 місяці. Усі мають це розуміти", — вважає Попенко.

За його словами, під загрозою перебувають усі, хто живе в багатоквартирних будинках.

"Взимку, коли температура опускається до -10 °С, споживання збільшується на 40%. А якщо від -10 °С і нижче, то може бути і плюс 60%. У такому випадку виживання в багатоповерхівці буде під великим питанням. Люди не хочуть розуміти, що в них може не бути води й опалення протягом кількох тижнів. Так, у нас буде в роботі плюс три атомні блоки. Але пікові навантаження, з 07:00 ранку до 11:00 і з 17:00 до 23:00 все одно покрити буде нічим", — каже Попенко.

Тож, вкотре єдине, на що доводиться сподіватися українцям, — це тепла зима, схожа на ту, що була минулого року.