Україна має виплачувати щороку мільйон гривень судді, яка засуджувала учасників Майдану

Суддя Деснянського районного суду міста Києва Олена Лісовська пішла у відставку. Проте їй передбачено пожиттєве утримування на суму близько 100 тисяч гривень кожного місяця. Як відомо, чиновниця засуджувала учасників Майдану, не декларувала свої статки та виступала проти судової реформи.

Про це пише видання "Слідство.Інфо".

Що відомо про виплати для судді

"Суддя може піти у почесну відставку після отримання 15 років суддівського стажу та за відсутності відкритих дисциплінарних скарг, які можуть стати причиною звільнення. У відставці суддя зберігає недоторканність та пожиттєво утримується державою", — пояснюють у матеріалі.

Зазначається, що сума такого щомісічного утримування залежить від заробітної плати та стажу, тобто чим більше років суддя пропрацює, тим буде мати більші виплати. Таке утримування може сягати сотень тисяч гривень кожного місяця. 

За інформацією журналістів, Олену Лісовську відправили у відставку з 21-річним досвідом.

Дії Лісовської під час Революції гідності

Під час подій на Майдані вона працювала суддею у Деснянському районному суді. Лісовська не дозволяла керувати автівкою та штрафувала протестувальників, які блокували дорогу до резиденції експрезидента України Віктора Януковича у Межигір'ї.

Також постанови суддя виносила на основі протоколів щодо адміністративного порушення правоохоронців. Переважна кількість таких протоколів були підроблені або оформлені з помилками. Через це після 2014 року такі постанови суддів скасовували та оскаржували. 

Під час розмови з Вищою кваліфікаційною комісією суддів (ВККС) Лісовська наголосила, що не знала, що судить саме протестувальників, проте українських активістів такі слова обурили.

"Дане твердження є відвертою брехнею, адже, на судовому засіданні про позбавлення водійського посвідчення активіст повідомив, що 29 грудня 2013 року прямував разом з друзями до резиденції Януковича в Межигір’ї, рухаючись в колоні автомобілів. Якщо рух в колоні автомобілів, який за різними підрахунками налічував від 2 до 4 тис. авто, не вважається участю в акції протесту, то судді Лісовській, очевидно, необхідне ще одне тестування — на логіку", — повідомляла голова ГО "Всеукраїнське об’єднання "Автомайдан" Катерина Бутко.

Крім того, жінка приховувала те, що займалася справами проти протестувальників. У спеціальній декларації доброчесності для суддів необхідно вказувати причетність до утисків мітингувальників. Проте Лісовська збрехала, внаслідок чого у Вищій раді правосуддя (ВРП) відкрили дисциплінарну скаргу. 

Проте рада зазначила, що суддя збрехала випадково у декларації, тому вона уникнула покарання.

Позиція щодо судової реформи

"Лісовська також виступала проти судової реформи. Вона є членкинею судової організації, яка звернулась до Володимира Зеленського для ветування закону, що запроваджує відкриті конкурси на посади у Вищій раді правосуддя. Цей закон передбачав залучення незалежних експертів із міжнародним досвідом до перевірки кандидатів на доброчесність", — йдеться у повідомленні.

Неточні дані в деклараціях

Своєю чергою у Лісовської були проблеми і з деклараціями. За даними висновку Громадської ради доброчесності (ГРД) 2019 року, суддя має автомобілі Mitsubishi Outlander 2008 року та Toyota Camry 2009 року випуску.

За словами судді, Mitsubishi Outlander вона купила "за кошти, отримані від продажу автомобіля, що належав їй на праві власності". Проте Громадська рада доброченості не змогла знайти доказів у деклараціях.

Водночас чоловік Лісовської міг користуватися Toyota Camry з 2010 по 2013 роки, проте жінка не вказала це в жодних деклараціях. 

"Також суддя у 2009 році придбала квартиру за 777 тис. грн в Києві площею майже 100 квадратних метрів, однак задекларувала її у 2011 році. Лісовська пояснила, що купила житло за отримані від продажу приватизованої квартири кошти. Цю квартиру вона отримала під час роботи суддею. Однак ГРД знайшла, що Лісовська жодного разу не декларувала квартиру та дохід від її продажу", — додали у матеріалі. 

Незважаючи на всі ці порушення, суддя продовжувала працювати на своїй посаді. За словами активістів, комісія вирішила проігнорувати всі факти, через які Лісовську мали би звільнити. 

Нагадаємо, раніше заступник начальника однієї з пожежно-рятувальних частин Головного управління ДСНС у Києві не вказав у декларації за 2020 рік належне його дружині нерухоме майно. Йдеться про чотири квартири, чотири нежитлові приміщення, машиномісця, житловий будинок та інші об'єкти.