Української мови може стати менше, а російської — більше: подробиці

У Верховній Раді зареєстровано урядовий законопроєкт №10288, за яким Кабінет міністрів хотів би в тому числі надати ширші мовні права національним меншинам, які проживають в Україні.

Робиться це на вимогу виконання міжнародних зобов’язань України, наприклад, в частині набуття членства в ЄС. А також — усунення зауважень із останнього висновку Венеціанської комісії.

Однак експерт із мовного питання Тарас Шамайда переконує, що це лише євроінтеграційна ширма, якою хочуть звузити застосування української мови і запустити масштабну русифікацію телебачення, радіомовлення, аудіо- й відеореклами, книговидання та інших галузей.

Докладніше про це читайте у Новини.LIVE.

Кабмін зареєстрував законопроєкт про права нацменшин: у чому суть

У ВР зареєстрували проєкт Закону про внесення змін до деяких законів України щодо врахування експертної оцінки Ради Європи та її органів щодо прав національних меншин в окремих сферах. Ініціатором є премʼєр-міністр України Денис Шмигаль.

Його ухвалення, за поясненням Кабміну, сприятиме забезпеченню реалізації прав нацменшин, а також виконанню міжнародних зобов’язань України. Зокрема, в частині набуття членства в ЄС.

У пояснювальній записці законопроєкту йдеться про те, що держава має сприяти розвитку етнічної, культурної, мовної та релігійної самобутності національних меншин України відповідно до положень Конституції. Відтак повинна забезпечувати належний рівень захисту прав і свобод осіб із групи нацменшин.

Кабмін також посилається на висновок Венеційської Комісії від 9 жовтня 2023 року, у якому все ще містяться кілька зауважень.

Вони спрямовані на приведення окремих норм вказаного закону у відповідність до положень Європейської конвенції з прав людини 1950 року та інших законів європейських інституцій. Окрім того — на виконання важливої рекомендації Єврокомісії на шляху до набуття Україною членства в ЄС.

Зокрема, йдеться про наступні ймовірні зміни:

• Право нацменшин навчатися мовою, власне, нацменшини, яка є однією із офіційних мов Євросоюзу (їх є 24), поряд із державною мовою. Також розширюються права на використання мов нацменшин в медіа та видавничій діяльності.
• Зокрема, мова йде про умови діяльності спеціалізованих книгарень для реалізації прав нацменшин.
• Окремо передбачається право поширювати матеріали передвиборної агітації, виконані мовами відповідних корінних народів та нацменшин України.
• Нацменшинам можуть дозволити здобувати базову та профільну середню освіту на обраних ними мовах. Виняток — навчальні предмети, пов’язані із вивченням української мови та літератури, історії України та Захисту України.
• Передбачається також право закладів вищої освіти приватної форми власності вибирати для навчання одну із мов навчання країн Євросоюзу, але при цьому має забезпечуватися вивчення державної мови як окремої навчальної дисципліни.

Законопроєкт може повернути російську?

Однак український громадський діяч та експерт у мовному питанні в Україні Тарас Шамайда переконує, що такий законопроєкт може звузити застосування української мови і зруйнувати механізми її захисту.

І, що найнебезпечніше, він дозволить масштабну русифікацію телебачення, радіомовлення, аудіо- й відеореклами, книговидання та інших галузей.

На його думку, йдеться про масову русифікацію, відкладену у часі на кілька років.

На думку експерта:

• Телеканали і радіостанції зможуть мовити українською не 80-90% часу, а лише 30%;
• Телеканали й радіостанції, які мовлять мовою будь-якої меншини, одразу зможуть заповнити 25% ефіру російською, а за кілька років зможуть легально діяти на 70% російськомовні телеканали й радіостанції, в т.ч. загальнонаціональні.
• Де-факто знищується вимога видавати хоча б 50% назв книжок українською мовою, оскільки вона не поширюватиметься "на видавничу продукцію, видану мовами національних меншин".
• Книгарні теж зможуть обійти вимогу мати 50% україномовного асортименту. Достатньо назватися спеціалізованою книгарнею для реалізації прав національних меншин, і можна буде хоч 100% продукції продавати російською.

"Це далеко не повний перелік небезпечних норм проєкту 10288. По суті, нам пропонують значною мірою повернути мовну політику в 2013 рік, у часи Ківалова й Колесніченка. Вони теж виправдовували русифікаторські закони потребами європейської інтеграції", — уточнив експерт.

У коментарях до його допису один із народних депутатів ВР, член партії "Європейська солідарність", історик Володимир В’ятрович написав, що законопроєкт такого характеру "будуть зупиняти".

Що про скандальний законопроєкт кажуть в уряді

За планом, цей законопроєкт у ВР представлятиме міністр Кабінету Міністрів України Олег Немчінов. Новини.LIVE звернулися до чиновника із проханням прокоментувати документ і уточнити на рахунок русифікаторської політики.

В апараті міністра порадили звернутися до Державної служби України з етнополітики та свободи совісті. Мовляв, саме вони займалися розробкою законопроєкту №10288.

Як зазначено на сайті ВР, документ із 24 листопада перебуває на розгляді комітету з питань прав людини, деокупації та реінтеграції тимчасово окупованих територій України, національних меншин і міжнаціональних відносин. Власне, тоді ж, 24 листопада, він був отриманий ВР.

Новини.LIVE cтежитимуть за розвитком ситуації навколо законопроєкту №10288.